We’ve updated our Terms of Use to reflect our new entity name and address. You can review the changes here.
We’ve updated our Terms of Use. You can review the changes here.

П​р​я​м​и​й Е​ф​і​р

by КІМНАТА ГРЕТХЕН

/
1.
Заткнись! Радій! Навколо прямий ефір. Дозволено майже все. Майже все. Танцюй! Відчуй потилицею приціл Тримай в руці квиток на суперкарусель... Прямий ефір. Навколо живе кільце. Обійми-обойми і мертві вузлики. Співай, стрибай – дозволено майже все! Тобі так бракує твоєї музики. Дивись! Вони врізають нові замки В твоє життя. До фільтру палять серця. На відстані простягнутої руки Збуваються, заледве за мить до кінця... Прямий ефір. Навколо живе кільце. Обійми-обойми і мертві вузлики. Співай, стрибай – дозволено майже все! Тобі так бракує твоєї музики.
2.
Скло 03:06
Джізус більше не суперзірка для мене, Бо в голові дірка і в небі дірка, Червона на чорно-білому фоні... Бетховен більше не пише, просто не чує Пульсації в скронях. Кардіохвиля Не дихатиме в рваному темпі його симфоній... Джісус більше не суперзірка для мене. Хочеш солодко, хочеш гірко – стрибай, кричи, В небо пірнай з розгону!.. Час розкидати каміння, збирати квіти – Супутник зійшов з орбіти, тепер замість нього дірка На чорно-білому фоні червона... Все, що здавалось таким близьким Крізь збільшувальне скло Виявилось насправді нічим. Байдужість перемагає зло. Набої не вкриються пилом зоряним, Посмішки штучні зникнуть натомість. Серце деполітизоване. Почуття – то важка промисловість.
3.
Весна покаже, хто де наклав, а космос відбалансує всесвіт, Лише б апостол Петро, як даїшник стояв на порібному перехресті. Новий медіа-пастор апгрейдив Коран, ніби винайшов суперпротиотруту, Та двічі не можна в одну і ту ж саму ввійти Брахмапутру... Все, що ти скажеш може бути використане проти тебе. Брама до пекла не відчиняється без потреби. Все, що ти скажеш може бути використане проти тебе. Брама до пекла не відчиняється... Розмальовані стерви мовчки страждають від епідемії анорексії, А мертві поети більше не конспектують свої рефлексії. Хто тут такий сміливий наваживсь один самотужки здолати систему? Будь же людиною, врятуй цю планету – убєйся ап стєну!.. Все, що ти скажеш може бути використане проти тебе. Брама до пекла не відчиняється без потреби. Все, що ти скажеш може бути використане проти тебе. Брама до пекла не відчиняється... Він грає нами, як паперовими літачками, Пійманими у полон світлячками в коробці з-під сірників. Йому насниться півтораметрова залізниця І ліхтарі, що як годиться, згасають на верхівках маяків... Все, що ти скажеш може бути використане проти тебе. Брама до пекла не відчиняється без потреби. Все, що ти скажеш може бути використане проти тебе. Брама до пекла не відчиняється...
4.
Зомбі 04:08
Менше знаєш – краще спиш, Під подушкою тримаєш цілий світ, мовчиш, Коли питають. Три дабл ю, зворотнй слеш, Зриває дах і пульс зникає в мерехтінні соцмереж. Бо там всі феї та єдинороги, сусіди навпроти. А ти хто? Хто ти? Знов заблукаєш до ранку, шукаєш притулку в гостях у Ктулху, Щось дивне на дні океану, а з телеекрану знов одне й те саме – Кров по коліна, реклама, розплетені коси. Зомбі з’їдять твій мозок! Менше знаєш – краще спиш, Навіть в сейфі не сховаєш те, про що вночі мовчиш. Кого ти граєш? І хто твій страх, з яких планет він Прилітає, коли в мережі дісконнект?.. Феї та єдинороги, сусіди навпроти. А ти хто? Хто ти? Знов заблукаєш до ранку, шукаєш притулку в гостях у Ктулху, Щось дивне на дні океану, а з телеекрану знов одне й те саме – Кров по коліна, реклама, розплетені коси. Зомбі з’їдять твій мозок!..
5.
Зафіксуй мою голову щільно І ніжно повіьно вийми із мене мозок Тепер абсолютно вільний – Виявляється так просто втратити розум. Зафіксуй мою голову щільно І ніжно тримай між двома половинами Я так само зроблю тебе вільною, Я – твій кандидат, просто повір мені! Небо розірвано на дві частини, А космос зачинений на шпінгалєти. Зафіксуй мою голову щільно, Я – патріот своєї планети.. Я не піду голосувати, Я сам собі депутат Верховної Ради. Я не піду голосувати, Я сам собі депутат Верховної Ради!.. Чи є в тебе щось, за що варто боротися? На що напоротися, куди цей світ котиться... Лякають байками із телеекрану, Ті-ті-ті-тікати й ховатись доводиться... Я – їжачок, побачив сідниці оголені, оу, Спроба деморалізувати насправді тупа провокація. У відповідь лиш посміхнувся здивовано – Якої від мене чекали реакції?.. Небо розірвано на дві частини, А космос зачинений на шпінгалєти. Зафіксуй мою голову щільно, Я – патріот своєї планети.. Я не піду голосувати, Я сам собі депутат Верховної Ради. Я не піду голосувати, Я сам собі депутат Верховної Ради!..
6.
Самотність – це модно у цьому сезоні І час тече повз мене, ніби в берроузівській інтерзоні. Самотність – це модно, та я мимоволі Щоразу здригаюсь від вібросигналу у телефоні... Самотність – це модно у цьому сезоні, Достиглий ментоловий попіл на підвіконні і кава. Самотність – це модно, - накокаїнена стилю ікона Іншій іконі при нагоді на вушко казала... Але ця мода змінюється щопівроку – була і не стало.. Все спали і за течією пливи. Бо є лише стайл – це те, що не знищити, те, що застрягло у тілі Так глибоко... Дещо в крові... (Something in your blood… Something in your blood… Something in your blood…) Самотність – це модно у цьому сезоні. Помада й недопалки на підвіконні і та сама кава. Довго шукала аксесуари, довго гортала глянець журналу, Все намагалась і зневажала трендову радість... Але ця мода змінюється щопівроку – була і не стало.. Все спали і за течією пливи. Бо є лише стайл – це те, що не знищити, те, що застрягло у тілі Так глибоко... Дещо в крові... (Something in your blood… Something in your blood… Something in your blood…) Самотність – це модно у цьому сезоні Лишайся собою, лишайся собою всередині й зовні... Самотність – це модно у цьому сезоні Лишайся собою, лишайся собою, лишайся собою, Лишайся собою всередині й зовні...
7.
Емтіві 04:36
Хтось невідомий, хтось анонімний Пише на білосніжних парканах, на кожній цеглині, Гвалтує червоною фарбою стіни, Хто цей супергерой зі сторінок коміксів, рятує цю країну? Це не те, що бентежить, від цього відверто нудить, Хтось невідомий знову пише, ніби дуже кохає, сумує, Малює всюди асиметричні серця, Бракує куль, але мене це більше ні граму не хвилює... Мамо, я на емтіві, ти тільки подивись, Не перемикай канали... Мамо, я на емтіві, Ми повернемось в студію після реклами!.. Хтось анонімний, хтось невідомий Тихо викрав мій мозок і випив всю кров мою І у шпальти брудних жовто-сірих вчорашніх газет Мої нутрощі загорнув... Це не те, що бентежить, мені й так добре – Без слів, без очей, без кольору... Просто в нього скінчилась фарба, Він тепер гвалтуватиме стіни моєю кров’ю... Мамо, я на емтіві, ти тільки подивись, Не перемикай канали... Мамо, я на емтіві, Ми повернемось в студію після реклами!..
8.
Я – немовби вичавлений лимон, І знову моя земля перетворилась на полігон.. Час – пісок.. візуалізований, і я на позиції.. Дзот - мій Бог, мій мозок, мій стомлений погляд латентного вбивці.. Ти, можливо, захочеш залишити У тілі моєму глибокі сліди.. За ними впізнають мене, Коли хтось переможе у Війні Світів.. Я знаю, ти вмієш лишати ті лагідні шрами, плями у пам’яті. За ними впізнають мене, Адже рани в серці лишаються назавжди.. Я – асфальт, безпорадний своєї планети солдат. Все як хотів, і Війна Світів розпочнеться, допоки всі сплять.. Час – вода.. і гіпертрофоване відчуття Всесвіту.. Я віддам тобі все і візьму те, що хочу, - Це буде по-чесному.. Ти, можливо, захочеш залишити У тілі моєму глибокі сліди.. За ними впізнають мене, Коли хтось переможе у Війні Світів.. Я знаю, ти вмієш лишати ті лагідні шрами, плями у пам’яті. За ними впізнають мене, Адже рани в серці лишаються назавжди..
9.
Cнаружи всех измерений Летаю сдувшимся шаром Пугаюсь собственной тени, Теряя связь шаг за шагом.. За ниточку дёргай, не бойся, Играй со мной против ветра. С обратной стороны солнца Нас ждёт изумрудное гетто.. И мы остаёмся снаружи Снаружи всех измерений Вселенная будет послушной И ляжет, как кот, на колени Снаружи всех измерений Без виз, паспортов, индульгенций. Здесь бьётся в такт со Вселенной Одно на двоих наше Неделимые лета частицы В уютный адронный коллайдер Велосипедные спицы, Смяты билеты, в расфокусе слайды Прирождённые будто убийцы Мы на них. словно бонни и клайды Одно на двоих будет биться, Пока не загнётся коллайдер И мы остаёмся снаружи Снаружи всех измерений Вселенная будет послушной И ляжет, как кот, на колени Снаружи всех измерений Без виз, паспортов, индульгенций Здесь бьётся в такт со Вселенной Одно на двоих наше сердце Мы встретимся снова, наверно В последнем на свете июле. Ты - на ПМЖ на Венеру, Я - в гости к друзьям на Меркурий. За ниточку дёргай смелее, Играй со мной против ветра. Снаружи всех измерений Нас ждёт бесконечное лето..
10.

about

Прямий Ефір (LP, 2013)
indie / alternative / post grunge

Антон Кістрін – гітари, вокал
Олександр Михайлець – бас-гітара, бек-вокал (3, 5, 6)
Віталій Зєбзєєв – барабани

Юрій Яхно – звукозапис, саунд-продюсування,
программінг (2, 8, 10), бек-вокал (4), сінтезатори (1, 7, 9)

Записано на «Armada Studio», 2012 р.

Всі пісні – Антон Кістрін та «Кімната Гретхен»
У пісні «Брахмапутра» використані рядки
з поезії С. Жадана «Адвокат трансвеститів»

(c) КІМНАТА ГРЕТХЕН

credits

released January 19, 2013

license

all rights reserved

tags

about

Кімната Гретхен Ukraine

contact / help

Contact Кімната Гретхен

Streaming and
Download help

Redeem code

Report this album or account

If you like Прямий Ефір, you may also like: