1. |
Рожевий
04:55
|
|||
в кольорових моніторах
світ такий рожевий,
біль такий безмовний.
грає в мою гру мій ворог -
зображати жертву,
видертись назовні.
знову пірнаєш
в одну зі своїх Нарній,
в який з твоїх світів.
хто з нас тут зайвий?
замріяний, примарний.
до себе б не впустив
один з твоїх світів...
апокаліпсис сьогодні -
біль такий безмовний,
світ такий рожевий.
твоя зброя знову в моді -
видертись назовні,
зображати жертву.
знову пірнаєш
в одну зі своїх Нарній,
в який з твоїх світів.
хто з нас тут зайвий?
замріяний, примарний.
до себе б не впустив
один з твоїх світів...
|
||||
2. |
Радіо
04:36
|
|||
діджеї гинуть від нудьги,
а в них закохані жінки
тим часом топлять свої сльози
у солоній кислоті
і божеволіють у стінах з цегли
щохвилини ті,
хто ще залишився, та невідомо,
чи надовго
радіо для мертвих і живих
і кіловатти валять з ніг,
тут, на підлозі краще чути
його істеричний сміх..
звучить для мертвих і живих,
знов кіловатти валять з ніг..
з паламаною головою
краще чути його.. радіо!.
діджеї гинуть від нудьги,
миттєво, наче рок-зірки.
кричать, стираючи з облич
брудні цнотливі посмішки..
і божеволіють у стінах з цегли
щохвилини ті,
хто ще залишився,
хто ще залишився..
радіо для мертвих і живих
і кіловатти валять з ніг,
тут, на підлозі краще чути
його істеричний сміх..
звучить для мертвих і живих,
знов кіловатти валять з ніг..
з паламаною головою
краще чути його.. радіо!.
так треба видалити очі,
затулити вуха, щоби
не сказати зайвого і
не підслухати..
видалити очі, затулити,
спіймати його хвилю..
|
||||
3. |
Молоко
04:10
|
|||
переходь на темний бік сили.
вранці падав тихий сніг, а тепер
ніби всі сирени світу раптом зголосились
в цю найдовшу в році ніч - з неділі на четвер.
переходь на темний бік сили.
в мене яблучний пиріг й гаряче молоко,
на повільному вогні збігло-закипіло.
і десять поверхів до неба звідси зовсім близько.
в лінзах телескопів всі планети, наче з карамелі.
місяць, як льодяник м'ятний проводжав додому.
береже твій спокій, зачиняє на ніч вікна й двері.
стереже до ранку снів тире, двокрапки й коми...
переходь на темний бік сили.
я сказати все не встиг, те що мав.
там розлите молоко - між зорі стежка біла,
без кінця і без початку, як моя зима.
в лінзах телескопів всі планети, наче з карамелі.
місяць, як льодяник м'ятний проводжав додому.
береже твій спокій, зачиняє на ніч вікна й двері.
стереже до ранку снів тире, двокрапки й коми...
|
||||
4. |
Карма
05:15
|
|||
Іісус, Гаутама і Крішна
крокують зеброю на Еббі Роуд.
що там понад дахами і вище -
Да Вінчі, кажуть, заклав у штрих-код.
невдалий рік для нових релігій -
євро по десять, а долар по сім.
святі терміти не жруть електронні книги,
а божої милості вистачить на всіх.
карма стерпить все і все пробачить,
значить будемо жити.
карма всім віддячить у наступному житті.
карма має сенс - одвічне полювання
над прірвою в житі.
карма всім пробачить - все, як ти хотів,
в наступному житті...
Іісус, Гаутама і Крішна,
хоч іди і топись, не протягнуть руки.
змивай мейк-ап свій, Офеліє! пробач, що так вийшло.
всі ріки на світі з крові і течуть навпаки.
пророкують капкейки кінець. дивні знаки
на стінах, на стелі і на відбитках взуття.
твоє життя несумісне із кількістю лайків
рентгенограми травми, котра несумісна з життям.
карма стерпить все і все пробачить,
значить будемо жити.
карма всім віддячить у наступному житті.
карма має сенс - одвічне полювання
над прірвою в житі.
карма всім пробачить - все, як ти хотів,
в наступному житті...
|
||||
5. |
Автозак
04:35
|
|||
ти зберігаєш відчай на полицях,
між сторінок, які для слів тюрма.
моя космічна рік як не столиця
давно сигналів з неба не прийма.
згадав, як перед тим як влізти в автозак,
ми один одному казали:
я не приїду, бо в містах вже за-
міновані усі вокзали..
і ця планета, наче відбивна.
розжарена пательня в нас одна на всіх.
у передсвітанкових, у химерних хтивих снах
армагеддон і апокаліпсис..
в обіймах мерзнемо в міцних, залізних.
і щасливіших двох від нас нема.
у світі перманентних катаклізмів
нестерпно довга і брудна зима.
згадай, як перед тим як влізти в автозак,
ми один одному казали:
я не приїду, бо в містах вже за-
міновані усі вокзали..
і ця планета, наче відбивна.
розжарена пательня в нас одна на всіх.
у передсвітанкових, у химерних хтивих снах
армагеддон і апокаліпсис..
|
||||
6. |
Станція
03:48
|
|||
на станції Мрія вже
рік дзвенять рельси
не прибува потяг
сполученням
квітень-вересень
я навіть не пасажир
цього рейсу
найцікавіше на потім
лишив
заручник своїх пісень
у місті твоєму сніг
раптом стих
небо кольору вранішніх
снів
ти більше не хочеш їх,
без вісти зниклих,
ти більше не чуєш чужих
радіохітів
вісім годин сну -
така собі розкіш, нівроку,
а спроби
знову зібрати докупи себе
марні. облиш це.
а хтось продає весну
та інший непотріб
гуртом і вроздріб на розі
візьми собі ще одну,
отримай одвічну знижку
у місті твоєму сніг
раптом стих
небо кольору вранішніх
снів
ти більше не хочеш їх,
без вісти зниклих,
ти більше не чуєш чужих
радіохітів
|
||||
7. |
Навпіл
03:37
|
|||
золоті ватерклозети -
комплекс меншовартості.
стіни їхніх кабінетів
кольору ненависті.
стій на місці, ані руш!
відчувай чолом приціл.
знай пірнай в кривавий пунш
з юних та завзятих тіл.
навпіл мою країну..
навпіл.. навпіл..
очі страху сповнені
маски добрих клоунів.
пусто, аж всередині
лиш хробаки та гусіні.
на світанку чорний дим,
попіл від інструкцій гри.
а в них в кишенях кокаїн,
трупи й нафтодолари.
золоті ватерклозети
змиють рештки совісті,
стихне крик антипоетів
чорної соборності..
віриш телевізору -
сам першим станеш до стіни.
лиш дай повітря, бо ж помру
за хвилину до весни..
|
||||
8. |
Кардіограми
04:49
|
|||
чорний ринок почуттів
переповненим був, раптом спорожнів.
із розширенич зіниць
супермаркетів, крамниць
тихий крик луна, як ода самоті.
за бортом кордони міст.
з вуст в уста передавати стислий зміст
попередніх серій всіх
тих життів, що я не встиг
відтворити би в дев'ятий раз на біс.
як же виокремити з шуму радіореклам
хвилі й звуки непомітні ледь живих кардіограм?
як в неоновому світлі, в блиску глянцевих світлин
погляд щирий і відкритий роздивитись хоч один...
науковий атеїзм..
телефонна книга - наш Коран, а Біблія - фотоальбом.
в світі політичних криз
тільки б не зірватись вниз
і позбутися серцевих цих судом.
як же виокремити з шуму радіореклам
хвилі й звуки непомітні ледь живих кардіограм?
як в неоновому світлі, в блиску глянцевих світлин
погляд щирий і відкритий роздивитись хоч один...
|
||||
9. |
Між Зморшками
02:22
|
|||
дивись!
злітає в небо цей
паперовий змій.
більше немає мрій.
не лишилось жодної.
давай
хімічним олівцем
перекреслимо,
а згодом - воскреснемо.
як годиться, за два дні.
холод твоїх долонь,
зіниць твоїх спалах
і тепло підлог..
згаслих очей вогонь.
диявол - в деталях.
між зморшками - бог..
|
||||
10. |
Тварини
04:38
|
Streaming and Download help
If you like Кімната Гретхен, you may also like:
Bandcamp Daily your guide to the world of Bandcamp